Українські та світові медіа під час повномасштабного вторгнення РФ: нові вимоги та виклики

Висвітлення в медіа впливу повномасштабного вторгнення на стан та якість земельних ресурсів України

А. В. Цимбал — 2026-04-05

У тезах описано, як наслідки повномасштабного вторгнення впливають на якість і стан земельних ресурсів, а також з’ясовано, які іноземні та українські
медіа висвітлювали ці події.

Екологічні наслідки видобутку мінеральних ресурсів в Україні: огляд медіа

А. М. Сушинська — 2026-04-05

У тезах описано величезний потенціал мінеральних ресурсів України, які мають стратегічне значення для економіки та міжнародної співпраці, зокрема у сфері «зеленої» енергетики. Водночас підкреслено серйозні екологічні наслідки видобутку – деградацію ґрунтів, забруднення вод, руйнування екосистем та втрату біорізноманіття. Також наведено приклади публікацій з медіа.

Трансформація українського YouTube-контенту після 24 лютого 2022 р.: які теми стали популярними?

А. В. Станіславенко — 2026-04-05

У цій роботі проведено комплексний аналіз змін у тематичному та формальному наповненні українського YouTube-контенту, що відбулися після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 р. Основна увага приділяється аналізу зміщення тематичного фокусу від традиційного інформування до комплексного аналізу воєнних подій, політичних рішень і гуманітарних криз із залученням експертного дискурсу, що сприяє формуванню критичного мислення аудиторії. Особливий акцент зроблено на інтеграції патріотичної символіки, формуванні українського духу суспільства. На прикладі діяльності YouTube-каналів «Alexey Arestovych» та «RAMINA» показано, як цифровий медіапростір адаптується до умов воєнного часу, забезпечуючи не лише оперативну передачу інформації, а й стимулюючи соціокультурний діалог і формування національної ідентичності.

Висвітлення футболу в українських регіонах під час війни в об’єктиві медіа

Є. О. Назаренко — 2026-04-05

У тезах виявлено особливості подання футбольних новин в інформаційному просторі львівського та харківського регіонів під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Результати свідчать, що відстань регіонів до лінії бойових дій безпосередньо впливає на рівень висвітлення футболу.

Висвітлення подій російсько-української війни регіональним медіа «Дніпро TV»

К. Є. Мащенко — 2026-04-05

Досліджено діяльність дніпровського медіа «Дніпро TV» у період воєнного стану. З’ясовано, що журналісти «Дніпро TV» адаптували свої формати до нових реалій, оперативно інформуючи населення про події фронту, розповідаючи історії військовослужбовців та висвітлюючи гуманітарні ініціативи. Попри значні виклики, медійники продовжують виконувати свою місію, документуючи реальність війни та протидіючи дезінформації. Наведено та проаналізовано приклади публікацій «Дніпро TV», які створюють фундамент колективної пам’яті місцевих громад про події воєнного часу та гуртують суспільство в умовах воєнного стану.

Медіапроєкт в Instagram «Створення та наповнення інтернет-ресурсу про українських музикантів під час війни»

А. Я. Колтатів — 2026-04-05

У тезах розглянуто роль цифрових платформ у фіксації, збереженні та популяризації діяльності українських музикантів у воєнний час. Проаналізовано можливості інтернет-ресурсів як засобу культурного спротиву, зокрема у висвітленні музичної творчості, благодійної активності артистів, а також їхнього впливу на формування інформаційного фронту. Окреслено виклики та перспективи створення медіаархіву, який документує внесок українських музикантів у підтримку нації під час війни. Розглянуто способи комунікації з молодіжною аудиторією через соціальні мережі та мультимедійні формати, підкреслено освітній і меморіальний потенціал такого ресурсу.

Особливості подкасту як сучасного жанру в журналістиці

К. П. Алілуєва — 2026-04-05

У роботі розглянуто подкаст як сучасний жанр журналістики, що активно розвивається в умовах цифровізації медіа. Проаналізовано ключові характеристики подкастів, їх роль у трансформації журналістських форматів, а також вплив на взаємодію між медіа та аудиторією. Особливу увагу приділено функціональності, доступності, жанровому різноманіттю та потенціалу подкастів у формуванні інформаційного середовища нового покоління.

Медіа як інструмент формування громадської думки: висвітлення переходу релігійних громад Буковини від УПЦ МП до ПЦУ

Є. М. Пасайлюк — 2026-04-05

Дослідження присвячене аналізу того, як буковинські медіа висвітлюють процес переходу релігійних громад Буковини з юрисдикції Української православної церкви Московського патріархату до Православної церкви України. Автор досліджує інформаційні стратегії журналістів, вплив медіапублікацій на громадську думку, а також документує хронологію та географію переходів. Робота базується на матеріалах місцевих медіа за 2022–2025 рр.

Політичний вимір: як українські медіа висвітлюють відносини України і Японії

В. О. Корман — 2026-04-05

У тезах проаналізовано відображення політичної співпраці України та Японії в українських медіа. Розглянуто історичний контекст відносин та ключові аспекти взаємодії країн, що висвітлювалися в медіа станом на квітень 2025 р. Виявлено основні теми у медійному представленні відносин та окремі диспропорції.

Антифейкові ресурси в Україні: ефективність, інструменти та виклики в умовах війни

Г. М. Федорова — 2026-04-05

У тезах досліджується роль антифейкових платформ в Україні під час повномасштабної війни з Росією. Авторка аналізує ефективність, інструменти та виклики, з якими стикаються фактчекери в умовах гібридної інформаційної війни. Розглянуто діяльність провідних українських проєктів, як-от StopFake, VoxCheck, «По той бік новин», «Брехунець» і Ґвара Медіа. Особлива увага приділяється методам OSINT, залученню експертів, використанню цифрових інструментів та чат-ботів. У роботі також підкреслюється важливість медіаграмотності та критичного мислення як засобу протидії дезінформації.

Роль медіаграмотності в інформаційній війні в контексті платформ Telegram і TikTok

К. О. Мірошніченко — 2026-04-05

У тезах розглядаються інформаційні загрози та виклики, що виникають у зв’язку з використанням популярних соціальних мереж, як-от Telegram і TikTok. Аналізується, як ресурси, що виконують інформативну функцію разом із комунікативною, сприяють поширенню дезінформації, фейкових новин і маніпулятивного контенту. Особливу увагу приділено загрозам кібербезпеки, інформаційним атакам та ролі алгоритмів у формуванні інформаційної бульбашки. Розглянуто роль медіаграмотності як інструменту протидії інформаційним загрозам, пропаганді та фейкам. Акцентовано на необхідності перевірки джерел, розвитку навичок критичного мислення у населення та цифрової гігієни в умовах інформаційної війни.

Історії війни: журналістика, що творить наратив національної стійкості

Л. К. Кушнір — 2026-04-05

В умовах повномасштабної війни журналістика виконує не лише інформативну, а й важливу соціокультурну функцію – вона бере участь у формуванні колективної пам’яті, посиленні громадянської стійкості та національної ідентичності. У тезах розглянуто трансформацію українських медіа у напрямі фіксації особистісних історій як засобу осмислення досвіду війни.

Камера проти кулі: Буковинські журналісти на фронтах війни

В. Ю. Демянчук — 2026-04-05

У статті систематизовано зміни у роботі локальної буковинської журналістики під впливом війни: участь журналістів у воєнних діях на передовій, їхній бойовий досвід, репортерська та волонтерська діяльність, втрати (загиблі та пропалі безвісти журналісти).

Реакція світових медіа на дипломатичний скандал під час візиту Президента України В. Зеленського до США (2025 р.).

В. О. Гандзюк — 2026-04-05

У дослідженні проаналізовано реакцію світових медіа на дипломатичний скандал, що виник під час візиту президента України В. Зеленського до США у 2025 р.; з’ясовано особливості висвітлення події в міжнародних медіа, визначено основні наративи, інформаційні акценти й політичні інтерпретації. Окрему увагу приділено впливу медійного дискурсу на подальший розвиток українсько-американських відносин.

Захист прав військовослужбовців з інвалідністю: медійний аспект

А. О. Петльована — 2026-04-05

Повномасштабна війна росії проти України спричинила стрімке зростання кількості військовослужбовців з інвалідністю. Відповідно це спричинило зміни й у медійному дискурсі, однак, на жаль, не завжди вони позитивні. Важливе значення мають і дослідження щодо прав військовослужбовців з інвалідністю, адже їх результати можуть бути використані як джерело інформації під час роботи з медіатемою.

Трансформація локальних медій Коломиї у контексті викликів війни: адаптація, вплив та нові тенденції

Н. Ю. Лаврук — 2026-04-05

У статті проаналізовано зміну контенту локальної журналістики під впливом повномасштабного російського вторгнення, адаптацію медіа до нових викликів.

Титул і зміст збірника.

У матеріалах ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції для молодих учених «Українські та світові медіа під час повномасштабного вторгнення РФ: нові вимоги та виклики» висвітлено аспекти тематичного та жанрового наповнення українських медіа під час повномасштабної війни, питання і проблеми використання візуального контенту медіа, питання політичних комунікацій, медіаграмотності та протидії російській пропаганді.

Макет збірника в повному форматі.

Етичний аспект створення візуального контенту за допомогою ШІ для сторітелінгу під час війни

Г. Р. Бєлік — 2026-04-05

У роботі досліджено етичний аспект використання штучного інтелекту для використання візуального контенту в сторітелінгу в умовах війни, розглянуто приклад використання штучних зображень та надані рекомендації.

Тема російсько-української війни в українській політичній карикатурі

К. С. Василенко — 2026-04-05

Досліджено використання жанру карикатури у висвітленні теми російськоукраїнської війни. Здійснено огляд карикатур українських авторів, опублікованих протягом останнього десятиліття, та наукових досліджень із відповідної тематики. Продемонстровано багатоманітність аспектів впливу політичної карикатури на суспільство в сучасних реаліях російсько-української війни.

Візуальний наратив війни: проблеми етики та відповідальності медій

Л. Є. Василик — 2026-04-05

У тезах з’ясовано використання візуального наративу в інформаційному медіапросторі в умовах війни та проаналізовано візуальні матеріали медіа, які відтворюють повномасштабне вторгнення РФ на територію України, з погляду дотримання журналістської етики.

Інфографіка як інструмент інформаційного фронту

О. О. Гладуш — 2026-04-05

У доповіді розглядається роль інфографіки як ефективного інструменту в інформаційній війні, що супроводжує повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Автор аналізує функції інфографіки у боротьбі з фейками, дезінформацією та пропагандою, а також підкреслює її значення для поширення достовірної інформації серед української та міжнародної аудиторії. Окрему увагу приділено успішним прикладам використання інфографіки українськими медіа, державними органами та волонтерськими ініціативами. Робота підкреслює важливість візуальної комунікації в умовах сучасних гібридних конфліктів.

Штучний інтелект у візуальному мистецтві та пропаганді: інновації, дипфейки, виклики

Д. А. Посвалюк — 2026-04-05

У тезах розглянуто вплив штучного інтелекту (ШІ) на розвиток візуального мистецтва та медіа. Проаналізовано можливості генеративних мереж і глибинного навчання у створенні художніх творів, а також у сфері кіно та інформаційного впливу. Окрему увагу приділено використанню дипфейків у фільмі «Смерть Путіна» як прикладу симбіозу мистецтва, ШІ та політичного меседжу. Розглянуто виклики етики та дезінформації, пов’язані з такими технологіями.

Спадкоємність пропагандистських наративів СРСР у сучасній інформаційній війні РФ проти України

А. О. Слободянюк — 2026-04-05

У роботі досліджено використання рф успадкованих від СРСР пропагандистських методів в інформаційній війні проти України. Проаналізовано адаптацію ключових наративів до сучасних реалій для виправдання агресії та викривлення фактів. Порівняльний аналіз медіаматеріалів різних періодів демонструє схожість у впливі на суспільну свідомість.