Українські та світові медіа під час повномасштабного вторгнення РФ: нові вимоги та виклики

Гендерна рівність в Україні в умовах війни: правове врегулювання

2026-06-16T10:32:10+03:00

У роботі висвітлено актуальне питання гендерної рівності в умовах війни. Наведено приклади усталених у суспільстві гендерних стереотипів щодо ролі жінок та чоловіків. Проаналізовано законодавче регулювання окресленого питання та викормлено виклики, які сьогодні залишаються «поза правовим полем». Особлива увага приділена ролі жінки у воєнних реаліях та ризикам, з якими доводиться стикатися представницям жіночої статі, опановуючи різні професії, зокрема у військовій сфері.

Особливості репрезентації жінок в українських онлайн-медіа

2026-06-16T10:35:46+03:00

У роботі досліджено особливості представлення жінок в українських онлайн-медіа, зокрема проаналізовано прояви гендерних стереотипів, сексизму та обмеженої суб’єктності жінок у медійному контенті. Розглянуто кількісні та якісні аспекти представленості жінок, їхню роль як героїнь і експерток, а також мовні особливості висвітлення.

Мова ворожнечі за ознакою статі: як медіа не допустити розбрату

2026-06-17T08:36:38+03:00

У дослідженні розглянуто явище мови ворожнечі за статевою ознакою в медіапросторі, а також основні її прояви: сексизм, стереотипізацію та об’єктивацію. Встановлено, що цей тип дискримінаційної комунікації є одним із найпоширеніших, причому здебільшого він спрямований проти жінок. Результати аналізу свідчать, що значна частина матеріалів з елементами мови ворожнечі в українських медіа має гендерне підґрунтя, що сприяє укоріненню стереотипів і загостренню соціальних конфліктів. Також у роботі наведено рекомендації Національної ради з питань телебачення та радіомовлення України та Комісії з журналістської етики, спрямовані на запобігання дискримінації у медіа. Зазначено, що в умовах воєнного стану мова ворожнечі може стати додатковим фактором соціальної напруги та інструментом маніпуляції. Наголошено на важливій ролі медіа у вихованні культури поваги через дотримання етичних стандартів, використання гендерно чутливої мови та відповідальну модерацію контенту.

Акцент на статусі ВПО у новинах як проблема формування упередженого ставлення

2026-06-17T08:43:00+03:00

У дослідженні розглянуто проблему того, як у новинах часто без потреби використовують статус внутрішньо переміщених осіб. На прикладах українських медіа показано, що слово «переселенець» нерідко згадують у заголовках навіть тоді, коли це не має значення для суті події. Такі згадки можуть формувати у читачів упереджене ставлення до всієї групи. На основі проведеного аналізу кейсів, у роботі викладено висновки та методи запобігання проблеми.

Трансформація медійного образу жінки в умовах війни

2026-06-17T08:46:13+03:00

Трансформаційні процеси в українському суспільстві чіткіше висвітлили тему гендерної рівності. Це зафіксовано у редакційних політиках багатьох медіа та помітно у підходах до участі жінок, зокрема у телеефірах. У роботі проаналізовано ключові виклики та редакційні практики: від ролі берегині – до лідерства та успішної реалізації у професії та соціумі. Жінки стали на захист України – у Збройних Силах, волонтерстві – реально долаючи стереотипи та протидіючи проявам сексизму. Застосовуючи фемінітиви як мовленнєву норму, медіа роблять жінок видимими у різних сферах життя. Відповідь, як реалізують медіа політику гендерної чутливості та рівності, дає авторський подкаст-серіал «На межі» з керівницями медіа Буковини.

Роль українських медіапроєктів в архівуванні воєнних злочинів (на прикладі проєкту «Платформа пам’яті Меморіал»).

2026-06-17T08:49:49+03:00

Досліджено роль медіапроєктів у документуванні воєнних злочинів на прикладі «Платформи пам’яті Меморіал». Проаналізовано механізми архівування, верифікації даних та етичні принципи роботи журналістів. Визначено значення цифрових архівів для правосуддя й колективної пам’яті.

Репрезантація воєнних травм у журналістиці: етичні підходи та проблеми висвітлення

2026-06-17T08:56:55+03:00

У роботі проаналізовано особливості репрезентації воєнних травм у журналістиці в умовах російсько-української війни. Розглянуто воєнну травму як соціально-комунікаційний феномен у ЗМІ та ризики медіависвітлення.

Документальний сторітелінг війни у системі сучасної журналістики

2026-06-17T09:00:50+03:00

Досліджено документальний сторітелінг війни. Проаналізовано особливості наративних практик, заснованих на персоналізованих історіях та досвіді учасників війни. Визначено роль жанру у формуванні суспільної пам’яті, емоційного залучення аудиторії. Окреслено формати роботи з репрезентацією травматичного досвіду. Наголошено на значенні чутливої журналістики у процесі створення документальних історій про війну.

Воєнна тематика як сегмент інформаційного контенту «Суспільне Миколаїв»

2026-06-16T09:10:39+03:00

У тезах досліджено особливості функціонування воєнної тематики як складника інформаційного контенту регіонального мовника «Суспільне Миколаїв». Проаналізовано частку воєнних публікацій, їх популярність серед аудиторії, жанрову специфіку та тематичну структуру. Визначено основні тенденції висвітлення війни на регіональному рівні.

Медійна реклама в умовах повномасштабної війни

2026-06-16T09:14:27+03:00

Досліджено трансформацію рекламного контенту в українських медіа в умовах повномасштабного вторгнення. Проаналізовано ефективні рекламні кампанії воєнного часу, системні порушення стандартів маркування та роль Telegram-каналів. Встановлено, що збереження довіри аудиторії залежить від прозорості та соціальної відповідальності медіа.

Специфіка новинного контенту в регіональних медіа

2026-06-16T09:18:47+03:00

У тексті розглянуто специфіку новинного контенту регіональних медіа, зокрема їх тематичну спрямованість, особливості подачі інформації та виклики функціонування. Окрему увагу приділено необхідності адаптації загальнонаціональних новин до локального контексту, а також ролі буденних тем у формуванні інформаційного порядку денного. Аналіз доповнено міжнародним досвідом і практичними спостереженнями.

Функціонування місцевих прифронтових медіа в умовах війни (на прикладі газети «Межівський Меридіан»)

2026-06-16T09:22:32+03:00

Досліджено діяльність видання «Межівський меридіан» (Дніпропетровська область) у період воєнного стану. З’ясовано, що редакція «Межівського меридіану» адаптувала свої комунікативні платформи до нових реалій, інформує жителів про актуальні події та стан прифронтових населених пунктів громади, події на фронті, висвітлює соціальні теми, фіксує російські воєнні злочини на території громади. Продемонстровано, як місцеве видання комбіновано використовує різні платформи для охоплення своєї цільової аудиторії. Описано наявні виклики, попри які журналісти виконують свою місію, доводячи, що таке місцеве медіа потрібне і відіграє важливу роль у громаді.

Трансформація локальних медіа Коломийщини в умовах війни: виклики, адаптації, практики

2026-06-16T09:26:17+03:00

Досліджено трансформацію локальних медіа Коломийщини в умовах повномасштабної війни. Проаналізовано ключові виклики, адаптацію до них та редакційні практики: забезпечення стійкості, зміна контентних підходів і взаємодії з аудиторією. Окреслено роль медіа у підтримці соціальної згуртованості регіону. Визначено перспективи подальшого розвитку локального медіасередовища.

Безпекові виклики в інформаційному середовищі Вінницької області (2022–2026)

2026-06-16T09:30:07+03:00

Досліджено безпекові виклики в інформаційному середовищі Вінниччини протягом 2022–2026 рр. Проаналізовано структуру регіонального медіапростору, інфраструктурні та кадрові втрати внаслідок російської агресії. Висвітлено ризики, зумовлені прикордонним статусом області та впливом транскордонного мовлення. Особливу увагу приділено загрозам дезінформації через стрімку диверсифікацію медіаспоживання (соцмережі, телеграм-канали). Обґрунтовано пріоритетність захисту інфопростору та підвищення медіаграмотності громадян

Динаміка образів відключень електроенергії в регіональних онлайн-медіа Вінниччини (2022–2026)

2026-06-16T09:33:27+03:00

Досліджено динаміку візуальних образів відключень електроенергії у регіональних онлайн-медіа Вінниччини в умовах повномасштабного вторгнення рф. Виявлено зміни яскравості, колірної палітри та типів зображень протягом 2022–2026 рр.

Особливості комунікації благодійної організації у медіапросторі прифронтового міста

2026-06-16T09:36:55+03:00

У тезах розглядається специфіка формування комунікаційної стратегії благодійного фонду в умовах повномасштабної війни на прикладі БО «БФ «НОВЕ-ЖИТТЯ» (м. Синельникове Дніпропетровської області). Проаналізовано виклики, з якими стикаються неурядові організації на прифронтових територіях. Визначено дві ключові цільові аудиторії для комунікацій БО: бенефіціари (ВПО, вразливі верстви), що потребують емпатичного підходу, та стейкхолдери (бізнес, влада), для яких важлива ділова аргументація. З огляду на дефіцит традиційних медіа у регіоні обґрунтовано необхідність кросплатформного підходу. Доведено ефективність поєднання цифрових інструментів (Facebook, Instagram, сайт міськради) з традиційними офлайн-каналами (місцева преса, друковані матеріали) для забезпечення сталої комунікації з цільовими аудиторіями.

Реформа НУШ у воєнних реаліях: медійна рецепція (на матеріалах сайта «Українська правда»)

2026-06-16T09:40:20+03:00

Досліджено особливості медійного висвітлення реформи НУШ за матеріалами сайта «Українська правда» в умовах повномасштабного вторгнення. Проаналізовано підходи до подачі матеріалів, їх тематичну специфіку, спецпроєкти на тему реформи, які готувала редакція УП. Визначено, яке значення для аудиторії мають публікації такої тематики. Окреслено роль медіа у формуванні національної свідомості та медіаграмотності суспільства.

Перегляд етико-безпекових стандартів анонімного інтерв’ювання в умовах гібридних загроз та osint-технологій у відеожурналістиці

2026-06-16T08:41:32+03:00

У роботі досліджено стандарти та поради щодо анонімного інтерв’ювання у відеожурналістиці в умовах повномасштабного вторгнення та розвитку ШІ-технологій. Розглянуто класичні рекомендації щодо зйомки таких матеріалів та новітні засоби ідентифікації особи, які ставлять під сумнів згадані рекомендації. На основі дослідження надано поради щодо оновлення стандартів зйомки анонімного інтерв’ю в сучасних умовах.

Медіатрансформація радянських пропагандистських наративів у регіональному дискурсі: від «Анадиря» до сучасних маніпуляцій

2026-06-16T08:45:26+03:00

Вперше досліджено та деконструйовано механізми трансформації радянських пропагандистських наративів часів Карибської кризи (операція «Анадир») у сучасні медійні маніпуляції РФ, що транслюються під назвою «Карибська криза 2.0». За результатами роботи виявлено ідентичність пропагандистських патернів: використання наративів «оборонного щита» та «братньої допомоги» для легітимізації агресії, віктимізацію агресора та застосування ядерного шантажу («атомна дипломатія»). Встановлено, що сучасний наратив про «Карибську кризу 2.0» є штучно створеним інструментом, який спрямований на ескалацію міжнародних відносин та примус світової політичної спільноти до поступок. Зроблено висновок, що сучасна російська дезінформація та радянська пропаганда 1962 р. мають спільне коріння, яке базується на маніпуляціях, віктимізації та шантажі. Деконструкція цих наративів є критично важливим складником сучасної інформаційної оборони і безпеки України.

Фотофейк як інструмент інформаційної війни: порівняльний аналіз кейсів дискредитації українських публічних осіб

2026-06-16T08:54:28+03:00

У роботі розглянуто фотофейк як інструмент інформаційної війни на прикладі візуальної дискредитації Володимира Зеленського та Валерія Залужного через приписування нацистської символіки, а також випадок із Кирилом Будановим як приклад дезінформації про нібито його «смерть». Визначено основні технології створення фотофейків та їх вплив на аудиторію.

Роль візуальної журналістики в документуванні російсько-української війни: порівняльний аналіз «20 днів у Маріуполі» та «Маріуполь. Невтрачена надія»

2026-06-17T09:05:20+03:00

У роботі досліджено роль візуальної журналістики у процесі документування російсько-української війни на основі порівняльного аналізу документальних фільмів «20 днів у Маріуполі» та «Маріуполь. Невтрачена надія». Зокрема, проаналізовано різні підходи до візуального показу воєнного досвіду.

Виклики статусу фотографії як документа в епоху ШІ

2026-06-17T09:08:41+03:00

Дослідження присвячене аналізу трансформації статусу фотографії як засобу документування реальності в контексті масового поширення генеративних моделей штучного інтелекту. Проблема фотоманіпуляції існує впродовж усієї історії, але сучасний ШІ кардинально змінює її характер, оскільки здатний створювати фотографічно реалістичні зображення «з нуля», а сучасні технології зробили створення та поширення синтетичного контенту масово доступним. Це створює вагомий виклик для інтерпретації візуальної інформації та загострює проблему цифрової грамотності.

Візуальна репрезентація воєнного конфлікту в Instagram від документації до розважального контенту

2026-06-17T09:12:51+03:00

У роботі досліджено особливості візуальної репрезентації російсько-української війни в соціальній мережі Instagram на прикладі акаунтів anulia_oleksii, dr.livese, alex_denali, lastochkin_igor, yanovychzhenya, mashaefrosinina. Проаналізовано способи персоналізації воєнного досвіду, поєднання документальносвідчильного та розважально-гібридного контенту, трансформацію щоденної реальності у цифровий наратив, а також формування нових моделей суспільної взаємодії в умовах війни. Встановлено, що Instagram виконує функції цифрового архіву пам’яті, простору емоційної підтримки, інструменту громадянської мобілізації та платформи культурного осмислення воєнних подій.

Криза довіри до фотожурналістики в Україні в умовах поширення ШІ-фейків під час війни

2026-06-17T09:15:48+03:00

Дослідження аналізує кризу довіри до фотожурналістики в Україні через поширення ШІ-фейків під час війни. На основі проаналізованих кейсів виявлено причини недовіри: маніпуляції, відсутність маркування та знецінення фото як доказу. Запропоновано шляхи відновлення довіри: прозорість, етичні стандарти й розвиток медіаграмотності.

Висвітлення воєнної тематики в TikTok: контент-стратегії українських онлайн-медіа

2026-06-16T09:45:10+03:00

У дослідженні проаналізовано TikTok-стратегії українських онлайн-медіа («ТСН», «Суспільне | Новини», «Українська правда», «BBCNews Україна»). Виявлено відмінності у жанрових формах, візуальній комунікації, тональності та рівні взаємодії з аудиторією. Основними темами залишаються війна, мобілізація, міжнародна підтримка та відновлення інфраструктури.

Феномен подкасту: трансформація форматів та стратегії просування.

2026-06-16T09:52:39+03:00

У роботі досліджено, як подкасти стали самостійним явищем у медіа в умовах цифрового розвитку. Оцінено перехід від суто звукового сприйняття до візуального і те, як це впливає на вимоги до авторської журналістики. Окрему увагу звернено на способи поширення матеріалів на майданчиках YouTube та Instagram. З’ясовано значення монтажу та зорового сприйняття для заохочення глядачів.

Специфіка створення серії подкастів для студентської аудиторії (на прикладі проєкту «Не за підручником»)

2026-06-16T09:55:41+03:00

Розглянуто процес створення серії інформаційно-розважальних подкастів для студентської аудиторії. Проаналізовано етапи виробництва контенту: від розробки концепції до постпродакшну. Доведено ефективність подкасту як інструменту донесення інформації цільовій аудиторії.

Специфіка використання Telegram як платформи в українському медіапросторі в умовах війни

2026-06-16T10:16:33+03:00

Досліджено специфіку функціонування платформи Telegram як значущого інструмента українського медіапростору в умовах війни. Проаналізовано причини феноменальної популярності месенджера (оперативність, доступність) та його структурну непрозорість, що створює ризики маніпуляцій через анонімні канали. Практичним складником є опис ребрендингу та концепції новинного Telegram-каналу «Залізна Українка», реалізованого в межах бакалаврської роботи. Обґрунтовано спрямування проєкту на висвітлення подій крізь призму національних інтересів, поєднання новин і аналітики для розвитку критичного мислення та формування стійкої громадянської позиції в умовах інформаційного протистояння.

Емоційна деформація заголовків під час адаптації новин із сайта в Telegram

2026-06-16T10:20:37+03:00

У роботі проаналізовано зміна змісту заголовків «ТСН» під час їх адаптації для Telegram у період з 15.04.2026 до 22.04.2026. Досліджено, як використання емодзі та суб’єктивних підводок деформує новини, перетворюючи факти на інструмент емоційного впливу. Визначено основні причини цього явища та запропоновано шляхи дотримання журналістської етики в месенджерах.

Створення подкасту «Студентське еспресо»: написання сценарію, візуальний супровід та просування

2026-06-16T10:25:20+03:00

У роботі досліджено процес створення та реалізації студентського подкасту як інструменту неформальної освіти та психологічної підтримки. Розглянуто етапи розробки концепції, формування унікального аудіовізуального стилю та аналіз ефективності каналів просування медіапродукту в молодіжному середовищі.

YouTube-канали в умовах війни: нові виклики сучасній журналістиці

2026-06-16T10:28:48+03:00

Розглянуто особливості функціонування YouTube-каналів в умовах війни, визначено ключові трансформації їх ролі у сучасному медіапросторі, а також проаналізовано нові виклики, що постають перед журналістикою у цифровому середовищі. Окрему увагу зосереджено на проблемах оперативності, достовірності інформації та зміни професійних стандартів діяльності журналістів. З’ясовано, що YouTube-канали стають важливим інструментом інформування суспільства, що потребує поєднання швидкості подачі інформації з відповідальністю за її зміст.

Титул і зміст збірника.

2026-06-15T17:10:20+03:00

У матеріалах ІV Всеукраїнської науково-практичної конференції для молодих учених «Українські та світові медіа під час повномасштабного вторгнення РФ: нові вимоги та виклики» висвітлено аспекти тематичного та жанрового наповнення українських медіа під час повномасштабної війни, питання і проблеми використання візуального контенту медіа, питання політичних комунікацій, медіаграмотності та протидії російській пропаганді.

Макет збірника в повному форматі.

2026-06-15T17:13:19+03:00

Образ України як зовнішнього ворога у висвітленні виборів в Угорщині: аналіз медійних наративів в угорських медіа

2026-06-15T17:47:02+03:00

У представленому науковому дослідженні розглянуто специфику конструювання образу України як зовнішнього ворога в інформаційному просторі Угорщини під час парламентської виборчої кампанії 2026 р. На основі аналізу масиву публікацій ключових угорських онлайн-видань доведено, що проурядові медіа цілеспрямовано використовують інструментарій політичної пропаганди для маніпулювання електоральною свідомістю. Дослідження сфокусовано на вивченні маніпулятивних наративів, спрямованих на дискредитацію української держави, демонізацію її керівництва та інструменталізацію суспільних страхів.

Особливості використання сторітелінгу в українських онлайн-медіа

2026-06-15T17:51:24+03:00

У роботі досліджено специфіку застосування сторітелінгу як інструменту взаємодії з аудиторією в умовах сучасного медіапростору України. Проаналізовано наративні стратегії чотирьох провідних онлайн-видань та визначено баланс між фактичною точністю та емоційною насиченістю в їх матеріалах. Виявлено вплив редакційної політики на способи репрезентації особистого досвіду героїв у текстах.

Трансформація українських та світових медіа під час повномасштабного вторгнення РФ

2026-06-15T17:56:24+03:00

У тезах розглянуто трансформацію українських та світових медіа в умовах повномасштабного вторгнення РФ. Проаналізовано зміни у форматах подачі інформації, роль журналістики у протидії дезінформації та формуванні громадської думки, а також нові виклики, з якими стикаються медіа під час війни.

Медіа та аудиторія: трансформація взаємодії в умовах цифрового суспільства

2026-06-15T17:59:34+03:00

У тезах досліджено трансформацію взаємодії між медіа та аудиторією в умовах цифровізації інформаційного простору та воєнного стану в Україні. Особливу увагу приділено ролі Telegram як каналу поширення новин, що поєднує функції медіаплатформи та середовища для зворотного зв’язку. Проаналізовано різні типи новинного контенту (інформаційні повідомлення, інтерактивні пости, суспільно значущі новини) та їх вплив на характер взаємодії з аудиторією.

Домінантні функціїзаголовків у новинних матеріалах українських онлайн-медіа на основі контент-аналізу

2026-06-16T08:17:07+03:00

У тезах на матеріалі українських онлайн-медіа досліджено функції заголовка новин, особливості їх використання та роль у взаємодії з аудиторією. Емпіричну базу становлять заголовки провідних медіа за період із 17 до 19 квітня 2026 р. Встановлено домінування окремих функцій залежно від типу медіа та їх комунікативної стратегії.

Трансформація українських медіа в умовах війни: зміна джерел споживання новин та нові вимоги до журналістики

2026-06-16T08:23:08+03:00

Проаналізовано трансформацію українського медіапростору під час повномасштабного вторгнення РФ крізь призму зміни джерел споживання новин. На основі аналізу статистичних даних визначено домінування месенджерів та соціальних мереж, зокрема Telegram, як ключового каналу отримання інформації. Досліджено професійні виклики, пов’язані з анонімністю джерел, зростанням емоційного напруження в новинах та необхідністю опановувати цифрові інструменти для перевірки фактів (OSINT). Виявлено, що зміна парадигми медіаспоживання сформувала нові професійні вимоги – оперативність, конвергентність та соціальну відповідальність журналіста як модератора інформаційної безпеки.

Розмежування факту та коментаря в інформаційних жанрах

2026-06-16T08:26:25+03:00

У роботі досліджується розмежування факту та коментаря в інформаційних жанрах. Розглянуто приклади недотримання журналістських стандартів та порушення. Визначено основні ознаки фактичної та оцінної інформації.

Функціїзаголовка в структурі новини на матеріалі українських ЗМІ

2026-06-16T08:31:23+03:00

У роботі досліджено функції заголовка в структурі новини на матеріалах українських онлайн-медіа («ТСН», «Укрінформ», «OBOZ.UA»). Проаналізовано особливості реалізації інформативної, атрактивної та впливової функцій заголовків, а також виявлено відмінності між нейтральною та емоційноекспресивною подачею інформації залежно від типу медіа. Окрему увагу приділено поширенню маніпуляцій, зокрема використанню клікбейтних конструкцій і оцінної лексики, що порушують журналістські стандарти. Дослідження показує, що офіційні інформаційні агентства тяжіють до фактологічності й об’єктивності, тоді як комерційні медіа частіше використовують засоби емоційного впливу для підвищення залученості аудиторії. Це свідчить про те, що заголовок виконує не лише інформативну функцію, а й впливає на сприйняття новин читачем.

Викриття корупційних злочинів в Україні в умовах воєнного стану: погляд польської преси

2026-06-16T08:34:35+03:00

У статті досліджено особливості висвітлення корупційних скандалів в Україні під час повномасштабної війни у польських тижневиках. На основі контент-аналізу публікацій «Newsweek Polska», «Wprost» та «Krytyka Polityczna» визначено тематичні акценти, тональність матеріалів і вплив медійних наративів на формування міжнародного образу України.